Один з найпоширеніших питань з приводу ICO «Полібіуса», який ми отримуємо: як інвестори, що купили токени, можуть бути впевнені, що на виплату дивідендів буде йти рівно 20% прибутку банку щороку і ні проміле менше?
Ми вирішили, що це хороший привід поговорити про те, як влаштований аудит і контроль з боку регуляторів в європейських країнах. Про це - наша нова стаття в циклі «що нам варто банк побудувати».
Коротко нагадаємо механіку процесу: зараз, «Полібіус» - це work in progress. Викликано це особливостями європейського законодавства, в якому прописано кілька типів фінансових установ, реєстрація кожного з яких вимагає все більш товстої пачки грошей, вийнятої з гаманця інвестора. Тому на який тип ліцензії - від платіжного сервісу до повноцінного банку - ми маємо в своєму розпорядженні на старті, стане відомо тільки після закінчення ICO.
Що відомо вже зараз: працювати ми будемо в європейській юрисдикції. Шорт-лист країн, що розглядаються для отримання ліцензії, зараз скоротився до Швейцарії, Люксембургу (за податкове законодавство) і Фінляндії і Литви (за лояльність до кріпто- і блокчейн-проектам). Остаточне рішення ще належить прийняти, але поки найпривабливіше для нас виглядає країна годинників і сиру з дірочками: крім правової стабільності і древньої банківської традиції, Швейцарія - одна з перших країн яка на рівні регулятора схвалила використання блокчейна в фінансовому інституті за умови що аудитор підтверджує її операційну безпеку. Це саме те, що ми збираємося робити в «Полібіусе»: транзакції усередині банку на закритому блокчейне, а безпеку і документообіг - на «Емеркоіне».
Що це дає інвестору (власнику токена) «Полібіуса»?
В першу чергу, ЄС і Швейцарія - це строгість регулюючих органів. Будь-яка фінансова організація піддається щорічного аудиту, яке виключає можливість мухлежа з показниками звітності.
За поточними правилами ЄС, ротація аудитора проводиться не менше одного разу на 10 років - це стало обов'язковим після скандалу з банкрутством американського енергетичного гіганта «Енрон» в 2001 році, незмінний аудитор яких протягом 20 років «замилювати» звітність компанії. Проте, ми плануємо робити ротацію раз в 3-5 років. Аудитом «Полібіуса» буде займатися одна з контор «великої четвірки», найімовірніше - Ernst & Young, з якими ми вже ведемо переговори.
Аудит включає в себе контроль балансу, витрат і підготовку звітності для регулятора.
Уже звітність аудитора перевіряється державним регулятором. Перевіряється строго: навіть якщо інвестор «Полібіуса» не стане читати підсумки щорічного аудиту, його точно прочитає регулятор.
